ФІНАНСОВА СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУВ УКРАЇНІ
Описание работы
Работа пользователя Anastasia1410
На момент сьогодення, стабільний економічний розвиток країни неможливий без формування соціально забезпеченого суспільства. Поєднання проблем розвитку ринкових відносин з посиленням уваги до соціальних питань створює необхідні передумови для економічного оздоровлення, стабільного становища людини впродовж усієї трудової діяльності й після її завершення. Соціальна сфера і економіка поєднані як причина і наслідок, що безперервно змінюються місцями у процесі розвитку.
Відповідно до умов розвитку ринкової економіки, розвитку конкуренції й підприємництва вагомо постає проблематика соціального захисту населення, особливо під час розшарування суспільства за матеріальним й соціальним статусами. Згідно із цим перед державою постає проблематичне питання щодо забезпечення та підтримки малозабезпечених прошарків населення. На жаль, зараз соціально-економічний стан України визначається як нестабільний, це обумовлено й з всесвітньою проблематикою вірусної інфекції на момент 2020 року. Ринкові перетворення не дали очікуваних результатів ні в економічній, ні в соціальній сферах через відмову від важелів державного регулювання процесів реформування економіки, а її теперішній стан ускладняється внаслідок глобальної та внутрішньої економічної кризи.
Ускладнення ситуації обумовлено також неефективністю управлінських дій щодо попередження та усунення загроз у соціальній та економічній сферах. Економічні інтереси держави, які передбачають одержання країною економічних переваг, економічної незалежності та конкуренто спроможності, залишились на рівні стратегічних орієнтирів.
Прагнення до одночасного подолання економічних та соціальних загроз національній безпеці не приносять очікуваних наслідків Через цільову кінцеву різноспрямованість вкладень та результатів. Напрями досягнення безпечного стану в соціальній та економічній сферах між собою не корелюють, не скоординовані, не відрегульовані, що викликають протиріччя між досягненням економічних та соціальних цілей. Ці прояви загострюються в умовах розгортання світової фінансової кризи і потребують прискорення процесу становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.
Актуальність дослідження регулювання соціальної орієнтації економіки підвищується в сучасних умовах економічної кризи, що негативно впливає у середньо - і довгостроковому періодах на економічну активність і на зростання добробуту населення. Зарубіжний досвід провідних держав світу свідчить про доцільність підвищення ролі держави конкретизації її функцій у реалізації соціальної політики і розширення діапазону соціалізації економіки.
Відповідно й формування і функціонування соціально орієнтованої економіки обумовлює подальший оптимістичний прогрес розвитку нашої держави. У зв’язку з цим вагомо постає проблема визначення пріоритетних напрямів й вдосконалення механізму державного регулювання процесів соціальної орієнтації економіки.
Питання фінансування соціальної сфери досліджували зарубіжні вчені, серед яких – У. Беверидж, І. Бентам, Дж. Б’юкенен, А. Вагнер, Л. Ерхард, А. Мюллер-Армак, А. Пігу, Д. Роулс, М. Фрідман; в Україні – В. Андрущенко, С. Буковинський, О. Василик, О. Величко, В. Козак, В. Кравченко, В. Опарін, Д. Полозенко, І. Чугунов та інші науковці.
Мета бакалаврської роботи полягає у визначення напрямів удосконалення фінансової складової соціального захисту населення в Україні на момент сьогодення.
Завдання:
- встановити сутність фінансів, як провідного інструменту вирішення соціальних проблем.
- визначити форми, інструменти та джерела фінансування соціального захисту населення.
- дослідити необхідність запровадження соціальних стандартів.
- проаналізувати бюджетне фінансування соціального захисту населення.
- дослідити динаміку основних складових соціальних стандартів.
- оцінити позабюджетне фінансування соціального захисту.
- дослідити зарубіжний досвід фінансового забезпечення соціального захисту та відповідно до нього встановити аспекти вдосконалення фінансування соціальної сфери.
Об’єктом дослідження є фінансове забезпечення соціальної сфери України.
Предметом дослідження є теоретичні аспекти фінансової складової соціальної сфери України.
Бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, підрозділів до них, загальних висновків, списку використаної джерел.
Методологічною базою дослідження є загальнонаукові та специфічні методи пізнання: порівняльного аналізу і синтезу, статистичних порівнянь, графічний.
Відповідно до умов розвитку ринкової економіки, розвитку конкуренції й підприємництва вагомо постає проблематика соціального захисту населення, особливо під час розшарування суспільства за матеріальним й соціальним статусами. Згідно із цим перед державою постає проблематичне питання щодо забезпечення та підтримки малозабезпечених прошарків населення. На жаль, зараз соціально-економічний стан України визначається як нестабільний, це обумовлено й з всесвітньою проблематикою вірусної інфекції на момент 2020 року. Ринкові перетворення не дали очікуваних результатів ні в економічній, ні в соціальній сферах через відмову від важелів державного регулювання процесів реформування економіки, а її теперішній стан ускладняється внаслідок глобальної та внутрішньої економічної кризи.
Ускладнення ситуації обумовлено також неефективністю управлінських дій щодо попередження та усунення загроз у соціальній та економічній сферах. Економічні інтереси держави, які передбачають одержання країною економічних переваг, економічної незалежності та конкуренто спроможності, залишились на рівні стратегічних орієнтирів.
Прагнення до одночасного подолання економічних та соціальних загроз національній безпеці не приносять очікуваних наслідків Через цільову кінцеву різноспрямованість вкладень та результатів. Напрями досягнення безпечного стану в соціальній та економічній сферах між собою не корелюють, не скоординовані, не відрегульовані, що викликають протиріччя між досягненням економічних та соціальних цілей. Ці прояви загострюються в умовах розгортання світової фінансової кризи і потребують прискорення процесу становлення соціально орієнтованої ринкової економіки.
Актуальність дослідження регулювання соціальної орієнтації економіки підвищується в сучасних умовах економічної кризи, що негативно впливає у середньо - і довгостроковому періодах на економічну активність і на зростання добробуту населення. Зарубіжний досвід провідних держав світу свідчить про доцільність підвищення ролі держави конкретизації її функцій у реалізації соціальної політики і розширення діапазону соціалізації економіки.
Відповідно й формування і функціонування соціально орієнтованої економіки обумовлює подальший оптимістичний прогрес розвитку нашої держави. У зв’язку з цим вагомо постає проблема визначення пріоритетних напрямів й вдосконалення механізму державного регулювання процесів соціальної орієнтації економіки.
Питання фінансування соціальної сфери досліджували зарубіжні вчені, серед яких – У. Беверидж, І. Бентам, Дж. Б’юкенен, А. Вагнер, Л. Ерхард, А. Мюллер-Армак, А. Пігу, Д. Роулс, М. Фрідман; в Україні – В. Андрущенко, С. Буковинський, О. Василик, О. Величко, В. Козак, В. Кравченко, В. Опарін, Д. Полозенко, І. Чугунов та інші науковці.
Мета бакалаврської роботи полягає у визначення напрямів удосконалення фінансової складової соціального захисту населення в Україні на момент сьогодення.
Завдання:
- встановити сутність фінансів, як провідного інструменту вирішення соціальних проблем.
- визначити форми, інструменти та джерела фінансування соціального захисту населення.
- дослідити необхідність запровадження соціальних стандартів.
- проаналізувати бюджетне фінансування соціального захисту населення.
- дослідити динаміку основних складових соціальних стандартів.
- оцінити позабюджетне фінансування соціального захисту.
- дослідити зарубіжний досвід фінансового забезпечення соціального захисту та відповідно до нього встановити аспекти вдосконалення фінансування соціальної сфери.
Об’єктом дослідження є фінансове забезпечення соціальної сфери України.
Предметом дослідження є теоретичні аспекти фінансової складової соціальної сфери України.
Бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, підрозділів до них, загальних висновків, списку використаної джерел.
Методологічною базою дослідження є загальнонаукові та специфічні методи пізнання: порівняльного аналізу і синтезу, статистичних порівнянь, графічний.
