Курсар - служба спасения студентов
Служба спасения для студентов

НАРАТИВНИЙ ПРОСТІР АНГЛОМОВНОЇ ДЕТЕКТИВНОЇ ПРОЗИ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ АГАТИ КРІСТІ)

Стоимость
1000 руб.
Содержание
Теория + Практика
Объем
124с. лист.
Год написания

Описание работы

Работа пользователя Heypashchenko
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….....4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………….……..7
1.1. Характерні особливості детективного жанру………………….…..……7
1.1.1. Визначення поняття детективу………………………….…..…….7
1.1.2. Канони класичного детективу………………………….….….…10
1.1.3. Лінгвостилістичні засоби створення напруги у текстах
детективного жанру…………….………………………………….....…..14
1.2. Наративний простір у лінгвістичних дослідженнях……………….…..17
1.2.1. Поняття “наратив”, “нарація”, “наратор”…………………….….18
1.2.2. Наративна перспектива: лінгвістичні засоби її створення……...21
1.2.3. Поняття наративної ситуації, її типи та складові……..…..….....24
1.2.4. Наративні техніки формування оповідного простору тексту......26
1.3. Детективна проза Агати Крісті………………………………………….30
1.3.1. Особливості детективної прози Агати Крісті………...…..….…..30
1.3.2. Художні засоби та стилістичні прийоми створення наративної
напруги оповідного простору…..……...….…………………………….32
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………...…….36
РОЗДІЛ 2. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ НАРАТИВНОГО ПРОСТОРУ АНГЛОМОВНОЇ ДЕТЕКТИВНОЇ ПРОЗИ (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ АГАТИ КРІСТІ)………….40
2.1. Наративний простір тексту роману Агати Крісті “Убивство Роджера
Екройда”………………………………………………………..……………..40
2.1.1. Наратор роману Агати Крісті “Убивство Роджера Екройда”….41
2.1.2. Наративна перспектива роману Агати Крісті “Убивство Роджера
Екройда” та лінгвістичні засоби її створення………...………………...44
2.1.3. Наративні техніки формування оповідного простору тексту
роману “Убивство Роджера Екройда” ..…………………………………48
2.1.4 Різнорівневі мовні засоби створення наративної напруги
оповідного простору тексту роману “Вбивство Роджера Екройда….....56
2.2. Наративний простір роману Агати Крісті “І Нікого Не Стало”………62
2.2.1. Наратор роману Агати Крісті “І Нікого Не Стало”………...…....63
2.2.2. Наративна перспектива роману Агати Крісті “І Нікого Не Стало”
та лінгвістичні засоби її створення.....................................……………67
2.2.3. Наративні техніки формування оповідного простору “І Нікого
Не Стало”……………………………………….……………………….70
2.2.4. Різнорівневі мовні засоби створення наративної напруги в
романі “І Нікого Не Стало” ……………..................................................77
2.3. Наративний простір оповідань збірки Агати Крісті “Тринадцять
загадкових випадків”……………………………………………………........85
2.3.1. Наратор у тексті “Тринадцять загадкових випадків”……….…..86
2.3.2. Наративна перспектива тексту “Тринадцять загадкових випадків”
та лінгвістичні засоби її створення……………………………………...91
2.3.3. Наративні техніки формування оповідного простору тексту
“Тринадцять загадкових випадків”………………………………..…….96
2.3.4. Мовні засоби створення наративної напруги оповідного
простору тексту “Тринадцять загадкових випадків”…………….……101
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………………………………..…108
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………….…………………………………………..….112
РЕЗЮМЕ…...………………………………………………………………………...116
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...118

ВСТУП
В останні роки із багатьох концептуально значущих сфер поетики художнього тексту питання своєрідності наративної організації його прозового різновиду все більше привертає увагу дослідників. Авторами робіт з наратології, як теорії оповіді, стали: Женетт Ж. (1998), Шмід В. (2003), Margolin U. (2009), Shen D. (2015) та Ryan M. (2007). Наративні аспекти англомовної прози досліджували: Stanzel F. (1971), Бехта І. (2004), Волкова С. (2016), Ізотова Н. (2009).
Детективний наратив сьогодні вивчений фрагментарно, переважно в рамках літературознавчої проблематики (Анджапаридзе Г. (1986, 1990) , Вольський Н. (1996), Тодоров Ц. (1977), Честертон Г. (1990), Ван Дайн С. (1968), Кестхейі Т. (1998)). Проте дослідження наративного простору детективної прози також заслуговує уваги лінгвістів (Мацевко-Бекерська Л. (2014) та Філістова Н. (2007)). Наративні техніки формування оповідного простору та засоби формування напруги у текстах детективного жанру потребують подальшого дослідження.
Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвопоетики на розкриття специфіки наративних складових оповідного простору, що дає можливість краще інтерпретувати прозовий твір, осмислити його внутрішню будову та дослідити концептуалізацію письменником оповідної дійсності засобами художнього мовлення. У цьому контексті художня детективна проза Агати Крісті становить інтерес для лінгвопоетичних досліджень із огляду на специфіку художнього мислення письменниці та особливостей побудови наративного простору саме текстів детективного жанру.
Аналізу наративної структури художнього твору присвячені праці багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників (Margolin U., Schmid W., Genette G., Stanzel F., Shen D., Ryan M., Бехта І., Волкова С., Ізотова Н., Лещенко Г.). Однак, попри наявні дослідження проблема вивчення наративного простору англомовної прози саме детективного жанру не закрита й потребує подальшого розгляду, що й зумовлює актуальність дослідження.
Метою даної роботи є виявлення лінгвостилістичних засобів формування наративного простору детективних творів Агати Крісті.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
      1. встановити особливості детективного жанру та його канонів;
      2. з’ясувати специфіку організації наративного простору детективних творів Агати Крісті, а також типи нараторів;
      3. проаналізувати роль наративної перспективи в розгортанні оповідного простору детективних творів Агати Крісті та визначити лінгвістичні засоби її реалізації;
      4. визначити наративні техніки формування наративного простору детективної прози Агати Крісті;
      5. виявити лінгвостилістичні засоби творення напруги в наративному просторі детективних текстів Агати Крісті.
Об’єктом дослідження є наративний простір романів Агати Крісті: “І Нікого Не Стало”, “Вбивство Роджера Екройда” та збірки оповідань “Тринадцять загадкових випадків”.
Предметом дослідження – лінгвостилістичні засоби формування наративного простору романів Агати Крісті: “І Нікого Не Стало”, “Вбивство Роджера Екройда” та збірки оповідань “Тринадцять загадкових випадків”.
Досягнення мети та вирішення поставлених завдань зумовили використання комплексних методів дослідження. Основним є статистичний метод, що включає порівняння, аналіз та синтез інформації. За допомогою стилістичного аналізу здійснено загальну характеристику поетики Агати Крісті. У межах компонентного аналізу визначено мовні одиниці, які містять додатковий емоційний чи поняттєвий зміст. Контекстуально забарвлені елементи оповідного простору досліджено методами контекстуально ситуативного й інтерпретативного аналізів. Для аналізу особливостей побудови оповідного простору детективної прози Агати Крісті використано наративний аналіз.
Наукова новизна представленої роботи полягає у тому, що в ній уперше на матеріалі детективної прози Агати Крісті здійснено комплексне дослідження оповідного простору її романів із погляду наратології. Зокрема, вперше в наративному просторі детективної прози Агати Крісті досліджено специфіку наративної структури саме її романів (Лещенко Г. (2018) досліджувала категорію наративної напруженості в детективних оповіданнях письменниці); проаналізовано типи наратора в оповіді, схарактеризовано роль наративної перспективи та визначено лінгвостилістичні засоби творення її різновидів. Визначено наративні техніки оповідного простору досліджуваних текстів та різнорівневі мовні засоби формування наративної напруги.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що її висновки є внеском у розвиток лінгвопоетики та наратології. Методика аналізу, розроблена в дослідженні, може бути поширена на з'ясування специфіки наративної організації художніх текстів інших авторів.
Практична цінність роботи визначається тим, що цей матеріал можна застосовувати в лекційних курсах та семінарських заняттях зі стилістики.
Апробацію основних положень та результатів дослідження здійснено на п’ятьох міжнародних наукових конференціях: “МОВА, ОСВІТА, КУЛЬТУРА: Інтеграційні тенденції в сучасному світі” (Вінниця, 2018), “МОВА, ОСВІТА, КУЛЬТУРА: Інтеграційні тенденції в сучасному світі” (Вінниця, 2019), “Англійська мова у міждисциплінарному контексті безперервної освіти” (Кам’янець-Подільський, 2019), “Наукові теорії сьогодення та перспективи розвитку наукової думки” (Київ, 2019), “Perspectives et mise en oeuvre de l'innovation dans le domaine scientifique” (Genève, 2019) та одній всеукраїнській науковій конференції: “Актуальні проблеми філології та методики викладання іноземних мов у сучасному мультилінгвальному просторі” (Вінниця, 2019).
Структура роботи. Дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури (90 найменувань). Загальний обсяг – 124 сторінки.

Сколько стоит помощь с учебной работой?